Изьватаслӧн мӧд муясӧ мунӧм вӧлі ёнджыкасӧ йитчӧма кӧр видзан йирсянінъяс тырмытӧмкӧд да налӧн омӧльтчӧмкӧд. Помкаӧн лоис и 19 нэм помын сибирса язва эпидемия понда скӧт усьӧм. Мӧдлаӧ овмӧдчан туйяс пиысь ӧтиӧн вӧлі Кола кӧдж, а мӧдӧн – Изсай. Сы вылӧ видзӧдтӧг, мый йитӧдыс важ чужан мукӧд ньӧжйӧ вошис, изьватас быдлаын кужисны видзны ассьыныс кыв, культура да асьныссӧ изьватасӧн кылӧм-чайтӧм.
Яран асвеськӧдлан кытш
Ӧнія Яран асвеськӧдлан кытш мутасын изьватаслӧн коркӧя овмӧдчӧм – тайӧ Большеземельскӧй тундраын изьватасӧн кӧр видзӧмлӧн дзик гӧгӧрвоана бӧртас.
Яранъяслысь кӧр видзӧмсӧ босьтӧм да сійӧс бурмӧдӧм бӧрын изьватас 18 нэмын петісны тундраӧ. 20 нэм заводитчигкежлӧ изьватас сёрнисикас лоис аскостса кывйӧн изьватас да яран кӧр видзысьяс костын. А 1929 воӧ, кор лои лӧсьӧдӧма Ненеч автономия кытш, уна изьватас семьяяснаныс да кӧръяснаныс кольччисны татчӧ, медым вӧлі кӧні йирсьӧдны кӧръяссӧ. 20 нэмся 70-ӧд воясын кӧр видзысьяслӧн уна семья заводитӧны овны ӧтилаын, вужъясьӧны кутшӧмкӧ сиктын. И тайӧ выль оласногыс вайис уна выльтор. Ӧти боксянь, сійӧ кокньӧдіс олӧмсӧ нывбабаяслысь да челядьлысь, кодъяс водзсӧ сідзжӧ кӧялісны (кочуйтісны) тундраті. Мӧд боксянь, аскостса кывйӧн пырджык лоӧ роч кыв, а чужан кыв вылын сёрнитӧм заводитӧ кусны.
Изьватас лӧсьӧдісны некымын сикт Яран асвеськӧдлан кытшын. На лыдын Харута посёлок (1892, подув пуктысьнас вӧлі кресьтянин Ф.А.Канев) да Вӧлӧкӧвӧй сикт (1907, подув пуктысьнас вӧлі изьватас кӧр видзысь Артёмий Терентьев),
И талунӧдз изьватас кӧр видзысьяслӧн Яран асвеськӧдлан кытшын олысь йылӧмыс видзӧ изьватас кыв да традицияяс. Ӧніӧдз уна семьяын на кольӧма изьватаслӧн традиционнӧй паськӧм, и сійӧс оз прӧста видзны, но и новлӧны на. Кытшын уджалӧ “Изьватас” ӧтмунӧмлӧн юкӧн. ЯАК-са Этнокультурнӧй шӧринын эм коми культура юкӧн. Сійӧ нуӧдӧ зэв ыджыд удж да котыртӧ уна мероприятие коми кыв, культура да традицияяс видзӧм да сӧвмӧдӧм могысь. Коми кыв вылын йӧзӧдсьӧны небӧгъяс да статьяяс, шуам, и Этнокультурнӧй шӧринлӧн “Культура вестникын”. Уна во чӧж нин котыртӧны “Изьва кыы” чужан кыв лун. 2000-ӧд восянь ӧтчыдысь кык вонас тані нуӧдӧны “Визула ю” коми культура гаж. ЯАКын уджалӧ 10 гӧгӧр изьватас творческӧй коллектив.
Татчӧс изьватас оз орӧдны топыд йитӧдсӧ Изьвакӧд, пырӧдчӧны “Луд” гажӧ да мукӧд проектӧ , дерт жӧ, волысьӧны.
Изсай
Из сайӧ изьватас заводитісны овмӧдчыны XIX нэмса медводдза юкӧнын. Медшӧр помканас, кыдзи и Кола кӧджӧ вуджӧмлӧн, вӧлі кӧръяслы йирсянінъяс паськӧдӧм. Йӧз висьталӧм серти, тайӧ кадӧ нӧшта и кӧръясыс ёна кулалісны Халмер ю да Народа ю йывъясын. Изьватаслӧн шӧр овмӧдчанінъясӧн лоис некымын сикт: Мыжы с., Сосьва с., Обдор с. (ӧні Салехард), Кушеват с., Берёзов кар (ӧні поселок). 1842 воын вӧлі лӧсьӧдӧма и Саранпауль с.
Изьватас воысьяслӧн медшӧр уджнас вӧлі кӧр видзӧм. Гожӧмнас изьватас ас стадаясӧн ветлісны Из дорӧ, а кӧч тӧлысь-йирым тӧлысьын вуджисны тӧвъяинӧ, и тӧвйисны вӧльгым тӧлысьсянь рака тӧлысьӧдз. Тӧвъяиныс вӧлі некымын: ӧтияс кольччылісны Ляпин да Сыня юяс костын, мӧдъяс мунлісны Сыня да Об юяс ковтысӧ, сэсянь кайлісны Полуй ю йылӧдз, а мукӧддырйи весиг Надымӧдз. Рака тӧлысьын бергӧдчисны бӧр.
Изьватас вӧліны озыр кӧр видзысьясӧн, налӧн вӧліны ыджыд стадаяс. Сідз, 19 нэм помас сӧмын Межипаульскӧй чомъяс (юртаяс) да Ляпин ӧзын костын кочуйтісны изьватаслӧн кызьысь унджык чум, и налӧн вӧлі 20-30 сюрс кӧр. Ставнас жӧ изьватас кӧр видзысьяслӧн угӧддьӧяс вӧлі зэв ыджыд: Изсянь Об юӧдз да весиг Об сайӧдз, Полуй да Куноват юяс кост. Ӧткымын изьватас вуджлісны и Надым ю да ветлісны Тазов лайколаӧдз.
Изсайса изьватаслӧн лыдыс содіс естественнӧя (чужис уна кага, налӧн лыдыс некымын пӧв вевтыртіс кулӧмаяслысь лыдсӧ), и содтӧд на воисны выль овмӧдчысьяс. Из сайын изьватас активнӧя овмӧдчисны выль муясын 1920 вояс помӧдз-1930 вояс заводитчытӧдз.
XIX нэм помсянь 1920-ӧд вояс шӧрӧдз изьватаслӧн овмӧдчанінъясыс содісны Надым, Ныда, Казым, Пур юяс пӧлӧн. Заводитчӧ и миграциялӧн сідз шусяна “мӧд гы”: шуам, Мыжы сиктын олысь изьватас вуджӧны овны Самбург сиктӧ.
Изьватас колисны ас бӧрсяыс тайӧ инъясын казьтӧд – иннимъяс. Сідз, коми да сораса коми-яран нимъяс паныдасьлӧны Рытыв Сибырын — Из гӧраяс да Об ю костын, ХВАК-са Березовскӧй районын, Октябрьскӧй да Белоярскӧй районъяслӧн войвыв юкӧнъясын, ЯЯАК-са Шурышкарскӧй, Приуральскӧй районъясын да Надымскӧй районлӧн рытыв-лунвыв юкӧнас.
Ӧні изьватас ёнджыка олӧны ХВАК-са Березовскӧй районын, ЯЯАК-са Шурышкарскӧй, Приуральскӧй да Пуровскӧй районъясын. ЯЯАК мутасын эм 10 гӧгӧр изьватас ансамбль да фольклорнӧй котыр. Шурышкарскӧй районса “Северная Панорама” газетын петӧ изьва кыв вылын “Войвыы Му” содтӧд. “Ямал-Регион” телекомпаниялӧн эм торъя уджтас изьва кыв вылын – “Изьватас олэм”. Таысь кындзи, изьватас йылысь висьталӧны и “Северный колорит” роч уджтасын. Мыжы сиктын эм ЯЯАКын дзик ӧтка этнографическӧй музей – “Коми керка”, тані петкӧдлӧма Рытыв Сибырса комияслысь традиционнӧй культурасӧ.
Кола кӧдж
Медводдзаясӧн рытыввылӧ мунісны Поликарп Рочев, Иван, Мартын и Арсений Терентьевъяс, Степан Филиппов, Федор Канев, Тимофей Чупров да яран Ананий Хатанзей. Медводдза чукӧрас вӧлі 65 морт. 1883 вося арнас 9000 юра кӧр стадаӧн найӧ петісны ылі туйӧ Кола кӧджлань саридз вадорті. 1884 вося тулысын найӧ воӧдчисны Кандалакша куръяӧдз и йи вывті вуджисны Кола кӧджӧ. 1886-1887 воясся тӧвнас найӧ воисны Ловозероӧ, саам сиктӧ. Изьватаслы кажитчис тайӧ выль оланіныс, и найӧ кӧсйисны Кола уездын кольччыны, но налӧн эз вӧв некутшӧм юридическӧй подув та вылӧ. Уна ног найӧ корисны юридическӧй разрешениесӧ. И сӧмын 1896 воӧ куим семьялы вӧлі сетӧма татшӧм позянлуныс губернияса власьтӧн, а мукӧд изьватасыс водзӧ олісны абу тырвыйӧ законнӧя.
1898 воын Ловозероын оліс 121 коми (69 мужичӧй и 52 нывбаба). 1901 воын вӧлі нин 151 морт (87 мужичӧй и 64 нывбаба), а 1902 воын – 206 морт (110 мужичӧй и 96 нывбаба). Такӧд тшӧтш водзӧ локталісны Изьва ю пӧлӧнса вӧлӧсьтъясысь выль йӧз. Та вӧсна 1915 воын нин Ловозероын оліс унджык изьватас саамъяс серти (439 изьватас 690 мортысь).
1934 во водзын Ловозерскӧй районын оліс 764 изьватас, тайӧ районын став олысь лыдысь 48%, а 1938 воын нин – 964 морт (став олысьысь 80%).
1979 воын Мурманскӧй обласьтын оліс 2007 коми, 2002 воын — 2177 коми (на пиысь 1128 изьватас; но збыльвылас изьватаслӧн лыдыс ёна унджык), 2010 воын — 1649 коми (на пиысь 472 изьватас).
Ловозерскӧй районын овмӧдчигӧн изьватас бара жӧ лӧсьӧдісны выль сиктъяс: Ивановка (1917), Каневка (1924), Краснощелье посёлок (1921, медводдза нимыс – Красная Щелья), Оксино (1926) да Макаровка посёлокъяс.
Воӧм изьватас да татчӧс олысь саамъяс, тшӧтш кӧр видзысьяс, костын йитӧдъясыс вӧліны абу вывті бурӧсь. Изьватас стадаясыс лоины ёна ыджыдджыкӧсь саамъяслӧн стадаясысь. И гашкӧ, помкаыс вӧлі сыыын, мый изьватас и саамъяс дзик разнӧй ногӧн сӧвмӧдісны кӧр видзӧмсӧ. Саамъяслы кӧръясыс колісны сӧмын транспорт пыдди, а изьватас лӧсьӧдісны товарнӧ-производственнӧй кӧр видзӧм. Торъяліс и налӧн оланіныс. Саамъяс олісны вежаясын (зоръясысь вӧчӧм чом), а изьватас – кык судтаа пу керкаясын, на дорын вӧліны и уна сикас овмӧс стрӧйба.
Комияс вӧліны грамотаа йӧзӧн, а саамъяс да яранъяс – этшаджык: 1927 воын комияс пӧвстысь 45%-ыс вӧлі грамотнӧй, яранъяс пиысь – 29%-ысь абу унджык, а саамъяс пиысь – сӧмын 3%.
Дерт, ӧтлаын олігӧн коми, саамъяс да яранъяс тӧдчисны ёрта-ёрт выланыс. Сідз, коми маличаяс (малича дорӧ вурӧм капюшона да кепыся, тайӧн найӧ торъялісны саам маличаысь), тӧбӧкъясыс да пимъясыс вӧліны бурджыкӧсь. Но и изьватас кужысьяс босьтісны саамъяслысь нойӧн да бисерӧн куысь вӧчӧмторъяссӧ мичмӧдӧмсӧ. Зэ тӧдчана, мый коми, саамъяс да яранъяслӧн аскоста сёрнитан кывнас лоӧ вочасӧн изьва кыв. Но колӧ пасйыны, мый тайо мутасын вӧлі артмӧма уникальнӧй куимкывъялун – унджык кӧр видзысьыс да и став йӧзыс кужис сёрнитны суседыслӧн кыв вылас. Ӧнія кадӧ татшӧм аскостса сёрнитан кывнас лоис роч кыв.
Ӧні Кола кӧджын изьватас олӧны ёнджыкасӧ Ловозерскӧй районын, Ловозеро, Каневка, Сосновка да Краснощелье сиктъясын.